Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

про пляшку

  • 1 wide-mouthed

    adj
    1) великоротий, ротатий
    2) з широко роззявленим ротом
    3) горлатий
    4) ненажерливий
    5) з широкою шийкою (про пляшку тощо)
    * * *
    a
    1) з великим ротом; з широко роззявленим ротом, від подиву

    English-Ukrainian dictionary > wide-mouthed

  • 2 tap

    1. n
    1) пробка; втулка; затичка
    3) сорт, марка
    4) розм. пивниця, бар
    5) розм. виманювання грошей (подарунка)
    6) тех. гайкоріз
    7) ел. відвід, відгалуження, відпайка
    8) трубка для підсочування
    9) легкий удар; стукіт
    10) набійка (на каблуці)
    11) pl амер., військ. сигнал гасити вогні; відбій

    tap dancer — танцюрист, який вибиває чечітку

    on tap — а) чарками, розпивочно (про пиво, вино); б) що є під рукою; готовий для використання

    2. v
    1) припасовувати втулку (затичку); уставляти кран
    2) виймати втулку (затичку)
    3) наливати рідину (вино, пиво); прислуговувати в барі
    4) цідити, націджувати
    5) торгувати вином (пивом) невеликими дозами; торгувати розпивочно
    6) мед. робити прокол (надріз); відкривати нарив; викачувати, відкачувати (рідину)
    7) робити надріз на дереві; підсікати
    8) розм. розбити ніс до крові
    9) перен. витягувати, вивуджувати, видавлювати
    10) відкривати; починати використовувати; видобувати
    11) відводити
    12) приєднувати
    13) підключати (до лініїзв язку)
    14) тех. нарізувати внутрішню різьбу
    15) мет. пробивати льотку; випускати (розплавлений метал з печі тощо)
    16) легко стукати (бити)

    to tap on (at) the window — стукати у вікно

    17) вистукувати
    18) набивати набійку (на каблук)
    19) прибивати, забивати
    20) спорт. штовхати (мяч)

    to tap smb.'s claret — роз'юшити (розквасити) комусь ніс

    to tap the admiral — мор., розм. пити потайки; красти вино з бочки

    to tap the bank — карт. вигравати гроші з банку

    * * *
    I n
    1) пробка, затичка; ( вихідний) отвір ( барил)
    2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]

    we have the tap s in our hands — образн. у нас на руках усі козирі

    3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напій
    4) пивна, бар
    5) cл. виманювання грошей або подарунка
    6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло
    7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник
    8) caд. трубка для підсочка
    9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов
    ••

    on tap — на розлив (про вино, пиво); що знаходиться під рукою; готовий до використання

    in tap — початий, неповний ( про пляшку)

    to turn on the tap — "відкрити шлюзи", залитися сльозами [див. 2]

    II v
    1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку
    2) наливати рідину; наливати вино або пиво

    to tap the metal from the furnace — розливати метал з доменної печі; цідити, націджувати; торгувати вином або пивом невеликими дозами, торгувати на розлив

    3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)

    to tap an abscess — розкрити абсцес; робити надріз на дереві; розбити ніс до крові; витягати ( інформацію)

    to tap talent — переманювати ( у свою країну) учених, "викачувати" таланти

    to tap smb for information — намагатися витягнути в когось інформацію

    to tap smb for money — вивуджувати гроші в когось

    4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)

    to tap a wire — перехоплювати ( переговори по проводах); робити відгалуження; cл. красти електричну енергію; підключатися ( до мережі)

    8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення
    9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)
    ••

    to tap smb 's claret — розквасити комусь ніс

    to tap the admiral — мop.; жapг. пити крадькома, красти вино з бочки

    to tap the bank — кapт. вигравати гроші з банку; перекачувати гроші у свою кишеню

    III n
    1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)
    2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)
    4) дiaл. трішечки, крапелька
    5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні
    6) pl безнадійне положення; = капут, кришка
    IV v
    1) легко вдаряти; стукати

    to tap smb on the shoulder — поплескати когось по плечу; стукати

    to tap on /at/ the window [on /at/ the door] — стукати у вікно [у двері]

    to tap the ashes out of a pipe — витрусити попіл із трубки, вибити трубку; відбивати ( ритм); відбивати чечітку

    4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)
    5) cпopт. штовхати ( м'яч)

    English-Ukrainian dictionary > tap

  • 3 throwaway

    1. n
    1) розм. листівка; рекламне оголошення, рекламний буклет; газета, проспект; оголошення; путівник
    2) тех. тимчасово використовувана деталь (під нас транспортування тощо)
    2. adj
    низький, викидний, втратний (про ціни)
    * * *
    I n
    1) листівка; рекламний брошура або буклет; газета, проспект; оголошення
    2) cпeц. тимчасово використовувана деталь ( при транспортуванні); малоцінна, непридатна річ; дрібниця; = викинути не шкода (особ. про пляшку, коробку); предмет одноразового використання
    3) зауваження, жарт, кинуті мимохідь ( часто конферансьє або коміком)
    II a
    1) разового використання; що не підлягає поверненню
    2) зроблений на ходу, між іншим (про зауваження, гостроту)

    throwaway lines /remarks/ — прохідні репліки ( у п'єсі)

    3) невимушений, розкутий

    English-Ukrainian dictionary > throwaway

  • 4 tap

    I n
    1) пробка, затичка; ( вихідний) отвір ( барил)
    2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]

    we have the tap s in our hands — образн. у нас на руках усі козирі

    3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напій
    4) пивна, бар
    5) cл. виманювання грошей або подарунка
    6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло
    7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник
    8) caд. трубка для підсочка
    9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов
    ••

    on tap — на розлив (про вино, пиво); що знаходиться під рукою; готовий до використання

    in tap — початий, неповний ( про пляшку)

    to turn on the tap — "відкрити шлюзи", залитися сльозами [див. 2]

    II v
    1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку
    2) наливати рідину; наливати вино або пиво

    to tap the metal from the furnace — розливати метал з доменної печі; цідити, націджувати; торгувати вином або пивом невеликими дозами, торгувати на розлив

    3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)

    to tap an abscess — розкрити абсцес; робити надріз на дереві; розбити ніс до крові; витягати ( інформацію)

    to tap talent — переманювати ( у свою країну) учених, "викачувати" таланти

    to tap smb for information — намагатися витягнути в когось інформацію

    to tap smb for money — вивуджувати гроші в когось

    4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)

    to tap a wire — перехоплювати ( переговори по проводах); робити відгалуження; cл. красти електричну енергію; підключатися ( до мережі)

    8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення
    9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)
    ••

    to tap smb 's claret — розквасити комусь ніс

    to tap the admiral — мop.; жapг. пити крадькома, красти вино з бочки

    to tap the bank — кapт. вигравати гроші з банку; перекачувати гроші у свою кишеню

    III n
    1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)
    2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)
    4) дiaл. трішечки, крапелька
    5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні
    6) pl безнадійне положення; = капут, кришка
    IV v
    1) легко вдаряти; стукати

    to tap smb on the shoulder — поплескати когось по плечу; стукати

    to tap on /at/ the window [on /at/ the door] — стукати у вікно [у двері]

    to tap the ashes out of a pipe — витрусити попіл із трубки, вибити трубку; відбивати ( ритм); відбивати чечітку

    4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)
    5) cпopт. штовхати ( м'яч)

    English-Ukrainian dictionary > tap

  • 5 throwaway

    I n
    1) листівка; рекламний брошура або буклет; газета, проспект; оголошення
    2) cпeц. тимчасово використовувана деталь ( при транспортуванні); малоцінна, непридатна річ; дрібниця; = викинути не шкода (особ. про пляшку, коробку); предмет одноразового використання
    3) зауваження, жарт, кинуті мимохідь ( часто конферансьє або коміком)
    II a
    1) разового використання; що не підлягає поверненню
    2) зроблений на ходу, між іншим (про зауваження, гостроту)

    throwaway lines /remarks/ — прохідні репліки ( у п'єсі)

    3) невимушений, розкутий

    English-Ukrainian dictionary > throwaway

  • 6 narrow-necked

    adj
    з вузькою шийкою; вузькогорлий
    * * *
    a

    English-Ukrainian dictionary > narrow-necked

  • 7 narrow-necked

    a

    English-Ukrainian dictionary > narrow-necked

  • 8 wide-mouthed

    a
    1) з великим ротом; з широко роззявленим ротом, від подиву

    English-Ukrainian dictionary > wide-mouthed

  • 9 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

  • 10 break

    I [breɪk] 1. n
    1) о́твір; трі́щина, розко́лина, щі́ли́на
    2) амер. розко́л, розри́в ( стосунків)

    to make a break with smb. — порва́ти з кимсь стосу́нки

    3) прори́в
    4) пере́рва, па́уза
    5)

    break of day — світа́нок

    by the break of the day — на світа́нку

    6) тел. тире́-крапки́
    7) по́ми́лка на сло́ві; по́хибка

    to make a bad break — 1) зроби́ти по́ми́лку, схи́бити 2) збанкрутува́ти

    8) амер. рапто́ве зни́ження цін
    9) діал. вели́ка кі́лькість ( чогось)
    10) розм. шанс, можли́вість

    break in the clouds — про́мінь наді́ї

    2. v ( past broke; p. p. broken)
    1) лама́ти(ся); розбива́ти(ся); рва́ти(ся); розрива́ти(ся); руйнува́ти(ся); зла́мувати
    2) розсі́юватися, розхо́дитися, розступа́тися
    3) перерива́ти, припиня́ти (сон, мовчання, подорож)
    4) розпеча́тувати ( лист); відтика́ти, відкупо́рювати (пляшку, бочку)
    5) розоря́ти(ся)
    6) розмі́нювати ( гроші)
    7) злама́ти (опір, волю); осла́бити, підірва́ти (сили, здоров'я)
    8) проклада́ти (дорогу, шлях)
    9) осла́бнути
    10) порива́ти ( стосунки)
    11) пору́шувати (обіцянку, закон, правило)
    12) настава́ти

    day is breaking, day breaks — розвидня́ється

    13) перерива́тися, зрива́тися, лама́тися ( про голос)
    14) привча́ти ( до - to); дресирува́ти; об'їжджа́ти ( коня)
    15) позбавля́ти(ся); віду́чувати(ся) ( від - of); розжа́лувати
    16) скреса́ти (про кригу, річку)
    17) прорива́ти ( про нарив)
    18) вирива́тися, зрива́тися

    a cry broke from his lips — крик зірва́вся з його́ вуст

    19) побива́ти ( рекорд)
    20) ел. перерива́ти ( струм); вимика́ти; розмика́ти ( ланцюг)
    21) текст. м'я́ти, тіпа́ти, те́рти
    22) повідомля́ти, перека́зувати ( новину); розкрива́ти ( таємницю)
    •
    - break down
    - break in
    - break off
    - break out
    - break through
    - break up
    - break with
    ••

    to break the back [the neck] of smth. — 1) зни́щити (занапасти́ти) щось 2) злама́ти о́пір чого́сь; здола́ти щось ду́же важке́

    to break a butterfly on the wheel — стріля́ти по горобця́х з гарма́ти

    to break the ground, to break fresh [new] ground — 1) підніма́ти (розо́рювати) цілину́ 2) проклада́ти нові́ шляхи́, розпочина́ти нову́ спра́ву, роби́ти пе́рші кро́ки ( в чомусь)

    to break loose — 1) вирива́тися на во́лю 2) зірва́тися з це́пу

    to break even — зали́ши́тися при свої́х ( у грі)

    who breaks pays — хто лама́є, той і пла́тить; хто завари́в ка́шу, той хай і їсть

    II [breɪk] n
    відкри́тий екіпа́ж з двома́ поздо́вжніми ла́вами

    English-Ukrainian transcription dictionary > break

  • 11 treat

    1. n
    1) частування, пригощання

    to stand treat — пригощати, частувати; платити за частування

    2) задоволення, насолода
    3) шк. пікнік, екскурсія
    4) розм. черговість плати за пригощання
    2. v
    1) поводитися, ставитися

    to treat smb. like a dog — погано поводитися з кимсь

    to treat smb. white — амер. чесно (справедливо) поставитися до когось

    2) розглядати; трактувати
    3) лікувати
    4) обробляти, піддавати дії (чогось)
    5) протруювати (насіння)
    6) пригощати, частувати (чимсь — to)
    7) оплачувати витрати
    8) запрошувати (кудись — to)
    9) давати задоволення, тішити
    10) вести переговори; вступати уділові стосунки (з кимсь — with)
    11) гірн. збагачувати (руду тощо)
    * * *
    I [triːt] n
    1) задоволення, насолода

    give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!

    they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення

    these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія

    a cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини

    the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання

    Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину

    to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати

    hes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще

    II [triːt] v
    1) звертатися, обходитися

    to treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]

    to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити

    to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи

    to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..

    he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани

    2) відноситися, розглядати

    to treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]

    please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними

    3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)

    he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо

    this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)

    a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати

    food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована

    5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотою

    to treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами

    to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.

    to treat smth with glue — проклеювати що-н. c-г. протравлювати ( насіння)

    6) (to) пригощати

    to treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]

    after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою

    he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати

    to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм

    whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати

    to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення

    7) вступати у ділові відносини; весті переговори

    it's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм

    8) гipн. збагачувати (вугілля, руду)

    English-Ukrainian dictionary > treat

  • 12 treat

    I [triːt] n
    1) задоволення, насолода

    give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!

    they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення

    these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія

    a cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини

    the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання

    Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину

    to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати

    hes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще

    II [triːt] v
    1) звертатися, обходитися

    to treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]

    to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити

    to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи

    to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..

    he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани

    2) відноситися, розглядати

    to treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]

    please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними

    3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)

    he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо

    this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)

    a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати

    food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована

    5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотою

    to treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами

    to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.

    to treat smth with glue — проклеювати що-н. c-г. протравлювати ( насіння)

    6) (to) пригощати

    to treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]

    after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою

    he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати

    to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм

    whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати

    to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення

    7) вступати у ділові відносини; весті переговори

    it's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм

    8) гipн. збагачувати (вугілля, руду)

    English-Ukrainian dictionary > treat

  • 13 пробка

    1) корок (-рка) (ум. корочок, -чка), затичка, заткалка, заткало, заткальце (-ця). [Нащо такий довгий корочок заганяють у пляшку - і не витягнеш (Поділля). Затички бахнули, шампанське полилось у чарки (Неч.-Лев.)]. -ка деревянная в бочке - чіп (р. чопа), чіпок (-пка). -ка из соломы - дідух или дідуха. -ка металлическая с нарезами и с глухой шляпкой для завинчивания горлышка в металлическом сосуде - заглушка (Яворн.). Глуп как - ка - дурний як пень;
    2) (загромождение) захаращення, запин (-ну).
    * * *
    про́бка; ( из пробкового дерева) ко́рок, -рка; ( затычка) за́тичка, за́ткалка, ( деревянная втулка) чіп, род. п. чопа́; ( металл с резьбой) за́шрубок, -бка

    глуп как про́бка — дурни́й, аж сві́титься; дурни́й як пень (чіп)

    Русско-украинский словарь > пробка

  • 14 stop down

    phr v
    1) закупорювати, затикати ( пляшку пробкою)
    2) фoтo затемнювати ( лінзу діафрагмою)
    3) затримуватися (у шлунку; про їжу)

    English-Ukrainian dictionary > stop down

  • 15 stop down

    phr v
    1) закупорювати, затикати ( пляшку пробкою)
    2) фoтo затемнювати ( лінзу діафрагмою)
    3) затримуватися (у шлунку; про їжу)

    English-Ukrainian dictionary > stop down

  • 16 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 17 край

    1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];
    2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;
    3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;
    4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].
    * * *
    I сущ.
    1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

    из кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць

    2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на
    II предл. диал.

    \край доро́ги — край доро́ги (шляху)

    Русско-украинский словарь > край

  • 18 поставить

    1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);
    2) см. Поставлять.
    * * *
    I
    поста́вити; ( кого кем) настанови́ти; ( пьесу) ви́ставити; постанови́ти
    II см. поставлять I

    Русско-украинский словарь > поставить

  • 19 баш

    1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.
    2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.
    3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.
    4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.
    5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.
    6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.
    7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.
    8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.
    9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;
    10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.
    11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.
    13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.

    Урумско-украинский словарь > баш

См. также в других словарях:

  • закорковуватися — ується, недок., закоркува/тися, у/ється, док. 1) Щільно закриватися перев. корком або чимось іншим (про пляшку і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до закорковувати …   Український тлумачний словник

  • коркозакупорювальний — а, е. Який закупорює пляшку з рідиною корком (про робітника або автомат) …   Український тлумачний словник

  • розкупорюватися — юється, недок., розку/по/ритися, иться, док. 1) Відкриватися (про закупорену пляшку, банку і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до розкупорювати …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»